Політика ІнтерНІШ стосовно використання тварин і альтернатив у освіті та фаховій підготовці
v3.0 (Листопад 2011)
Поточний документ розглядає питання використання тварин і альтернатив в освіті та фаховій підготовці. У документі даються визначення понять "альтернативи" і "заподіяння шкоди", представлені конкретні положення, що стосуються: анатомування, джерела одержання трупів тварин, органів і тканин; а також використання живих тварин у клініках і при спостереженнях у природних умовах у цілях розробки і проведення практичних занять. У ньому також представлені положення, що стосуються використання тварин при створенні альтернатив. Для сприяння заміні експериментів на тваринах, що заподіюють їм шкоду, при "неідеальних" обставинах до документу включені положення, що описують умови припустимого компромісу. Вони стосуються джерел отримання трупів тварин, органів і тканин, а також використання живих тварин для створення альтернатив.
2. Визначення поняття "альтернативи" в освіті та фаховій підготовці
3. Визначення поняття "заподіяння шкоди"
4. Положення про анатомування тварин
5. Положення про одержання трупів тварин, органів і тканин з етичних джерел
6. Положення про одержання трупів тварин, органів і тканин з альтернативних джерел
7. Положення про використання живих тварин для навчання клінічним навичкам і хірургії
8. Положення про вивчення тварин у природних умовах
ИнтерНІШ підтримує гуманну високоякісну освіту та фахову підготовку в області наук про життя і використання альтернатив для досягнення цілей навчання. ИнтерНІШ виступає проти будь-якого використання тварин в освіті та фаховій підготовці, якщо їм при цьому заподіюється шкода або вони вбиваються з метою:
a) одержання трупів, тканин і органів;
б) експериментування на живих тваринах і навчання навичкам;
в) етології або вивчення в природних умовах;
г) створення альтернатив.
2. Визначення поняття "альтернативи" в освіті та фаховій підготовці
Альтернативами називаються гуманні навчальні засоби і підходи, які можуть заміняти використання тварин, при якому їм заподіюється шкода, або доповнювати вже існуючу гуманну освіту та фахову підготовку. Альтернативами можуть бути засоби, що не задіють тварин, або підходи, які мають нейтральний або корисний для тварин вплив. До альтернатив відносяться:
• фільми і відеофільми;
• моделі, навчальні манекени і імітатори;
• мультимедійні комп'ютерні тренажери;
• трупи, органи і тканини тварин, отримані з етичних джерел;
• клінічна робота з пацієнтами
• експериментування студентів на самих собі;
• лабораторні роботи in vitro;
• вивчення тварин у їхніх природних умовах.
3. Визначення поняття "заподіяння шкоди"
Заподіянням шкоди називається будь-яка дія, навмисна чи ні, та що зазіхає на благополуччя тварини сьогодні або у майбутньому тим, що заперечує чи обмежує наступні її права:
• право на життя;
• право проявляти природну поведінку;
• право бути частиною соціальної структури та екосистеми;
• право не зазнавати голоду і спраги;
• право не зазнавати дискомфорту;
• право не зазнавати болі, травм і хвороб;
• право не відчувати страх і дістрес.
Шкода, заподіювана тварині в рамках освіти або фахової підготовки, є допустимою в наступних випадках:
а) коли віна є неминучим наслідком дій спрямованих на принесення користі тварині;
б) у ряді обставин, коли тварина страждає від природної смертельної хвороби або серйозної травми, що не піддається лікуванню (див. 7.6, 7.7);
в) коли віна є частиною акту гуманної евтаназії (див. 7.8);
г) у ряді обставин для принесення користі біологічному виду або створення альтернативи (за умови, що вона короткочасна і незначна, див. 7, 8, 9, 10). В останньому випадку повинен проводитися порівняльний аналіз «ціни» і результатів. Зокрема, шкоди і потенційної користі для окремої тварини, інших тварин та виду в цілому.
4. Положення про анатомування тварин
ИнтерНІШ визнає, що анатомування тварин може бути корисним способом придбання знань і навичок, та може сприяти розвитку почуття цінності життя. Проте воно припустимо, якщо дотримуються всі наступні умови:
4.1 Труп тварини отриманий з етичного (див. 5) або іншого припустимого джерела (див. 6).
4.2 Анатомування виконується на рівні не нижче університетського.
4.3 Використання анатомування в навчанні важливо для майбутньої професії студента.
4.4 Приймається до уваги й шанується етична позиція студента щодо анатомування.
4.5 Анатомування виконується в обстановці поваги до життя і трупа тварини.
4.6 Анатомування доповнюється спостереженням вільно існуючих тварин того ж біологічного виду завжди, коли це можливо.
4.7 Викладачі є етично свідомими й відповідальними людьми; мають відповідну освіту та компетентність для виконання всіх видів діяльності і процедур за участю тварин.
4.8 Такі етичні розділи, як: екологічна етика, права і благополуччя тварин, використання тварин і альтернативи, зв'язок людина-тварина вивчаються всебічно та відкрито.
5. Положення про одержання трупів тварин, органів і тканин з етичних джерел
ИнтерНІШ виступає проти будь-якої шкоди, що заподіюється тварині в освіті та фаховій підготовці. Сюди також відноситься шкода та вбивство тварини з метою одержання трупів, органів і тканин. Подібний матеріал може бути корисним ресурсом для придбання знань і навичок. Проте ИнтерНІШ визнає його використання тільки у випадках, коли він був отриманий з етичних джерел. ИнтерНІШ вважає труп, орган або тканину отриманими з етичних джерел, коли виконуються всі наступні умови:
5.1 Тварина не була піймана, придбана, спеціально вирощена; вона не утримувалась у неволі, їй не заподіювалася шкода, і вона не була вбита з метою одержання трупа, органа або тканини.
5.2. До смерті тварина була вільно існуючою дикою, безпритульною або свійською.
5.3 Тварина вмерла з природних причин або в результаті нещасного випадку; чи була гуманно евтанізована через природну смертельну хворобу або серйозну травму, що не піддається лікуванню (див. 5.4).
5.4 Рішення про евтаназію тварини було прийнято кваліфікованим ветеринаром за згодою опікуна тварини (якщо такий був) і ґрунтувалося на інтересах тварини, а не мотивувалося практичними або фінансовими вигодами.
5.5 Згода на використання в освітньому процесі або фаховій підготовці трупа, органа або тканини тварини була дана її опікуном (якщо такий був).
5.6 Тканини, отримані етичним шляхом від живих тварин, являють собою побічний матеріал, який передбачався після хірургічних втручань або клінічних процедур, що виконувалися задля користі тварини; а також тканини, що з'явилися в результаті природної життєдіяльності тварини (наприклад, пологів) і були залишені нею.
5.7 Труп, орган або тканина не потрібні для клінічної вигоди іншої тварини або користі біологічного виду.
5.8 Особи, залучені до процесу здобуття, є етично свідомими та відповідальними; а також мають відповідну освіту та компетенцію для виконання всіх видів діяльності і процедур, пов'язаних із тваринами.
5.9 Всі стадії процесу здобуття матеріалу здійснюються в обстановці поваги до життя та поважного поводження із трупами, органами або тканинами; а також відповідно до найвищих стандартів з етики, благополуччя, здоров'я та безпеки.
6. Положення про одержання трупів тварин, органів і тканин з альтернативних джерел
Зазвичай трупи, органи і тканини тварин беруться із джерел, де тварини страждають від заподіюваної їм шкоди або вбиваються. До таких джерел відносяться: компанії, що займаються розведенням тварин, дослідницькі установи, деякі притулки для тварин, тваринницькі ферми, зоопарки, бойні та спортивні заходи. ИнтерНІШ не вважає матеріали з даних джерел, включаючи, так звані, "відходи" або "залишки" матеріалу, отриманими з етичних джерел. Їхнє етичне походження скомпрометоване, або й зовсім зведено на нуль заподіянням шкоди тварині й/або створенням ринку збуту на певному етапі її життя.
Проте одержання з етичних джерел трупів, органів і тканин тварин біологічних видів, які менш поширені, ніж вільно існуючі в дикій природі, безпритульні або свійські тварини, може виявитися важким. У подібних випадках деякі зі згаданих вище альтернативних джерел матеріалу можуть, при певних обставинах, забезпечити належне рішення етичної проблеми.
Одержання трупів, органів і тканин тварин з інших джерел може бути прийнятним компромісом, якщо дотримуються всі наступні умови:
6.1 Трупи, органи або тканини тварин дійсно потрібні для практичної роботи або створення альтернативи, і не існує можливості одержати їх з етичного джерела.
6.2 Тварина не була піймана, придбана, спеціально вирощена; вона не утримувалась у неволі, їй не заподіювалася шкода, і вона не була вбита з метою одержання трупа, органа або тканини.
6.3 Тварина вмерла з природних причин або в результаті нещасного випадку; або була проведена гуманна евтаназія через природну невиліковну хворобу чи травму несумісну з життям; або труп, орган чи тканина тварини призначалися «на викид», або залишилися після її смерті (див. 6.4).
6.4 Рішення про евтаназію тварини було прийнято кваліфікованим ветеринаром за згодою її опікуна (якщо такий був) і ґрунтувалося на інтересах тварини, а не мотивувалося практичними чи фінансовими вигодами.
6.5 Труп, орган або тканина не потрібні для клінічної вигоди іншої тварини чи користі біологічного виду.
6.6 Процес поставки не сприяє підтримці і становленню будь-яких форм діяльності, при яких тваринам заподіюється шкода або вони вбиваються. Він також не повинен створювати та підтримувати ринок збуту подібного матеріалу.
6.7 Особи, залучені до процесу поставки, є етично свідомими і відповідальними; а також мають відповідну освіту та компетентність для проведення всіх видів діяльності і процедур, пов'язаних із тваринами.
6.8 Усі стадії процесу здобуття матеріалу здійснюються в обстановці поваги до життя та поважного поводження із трупом, органами і тканинами; а також відповідно до найвищих стандартів з етики, благополуччя, здоров'я та безпеки.
7. Положення про використання живих тварин для навчання клінічним навичкам і хірургії
ИнтерНІШ вважає, що використання живих тварин у клініках є невід'ємною складовою процесу придбання знань і навичок для студентів-ветеринарів. Проте воно прийнятне тільки у випадках, коли виконуються всі наступні умови:
7.1 Можливості навчання клінічним навичкам і хірургії будуються навколо потреб і благополуччя окремих тварин-пацієнтів: вільно існуючих диких, бездомних, домашніх і здорових свійських тварин-"волонтерів".
7.2 Тварина не була піймана, придбана, спеціально вирощена; вона не утримувалася в неволі, їй не заподіювалася шкода, і вона не була вбита у цілях навчання (за винятком заподіяння шкоди й/або евтаназїї тварини при певних обставинах, що виникають при роботі із тваринами-пацієнтами, див. 7.5, 7.6, 7.7, 7.8).
7.3 Навчання клінічним навичкам при добровільній участі свійської тварини впливає на останню з користю для здоров'я або нейтрально. При цьому використовуються винагороди, а не покарання як заохочення до участі. Навчання припиняється у будь-який момент, як тільки у тварини стають помітні ознаки страху чи дискомфорту.
7.4 Клінічна процедура й/або лікування, обрані для тварини-пацієнта, є найбільш відповідними та найкращими із усіх можливих для її благополуччя та спрямовані на зцілення (за винятком тих випадків, коли тварина з міркувань гуманності потребує евтаназії).
7.5 Шкода, заподіювана тварині-пацієнтові під час клінічної процедури й/або лікування, вважається прийнятною, якщо вона мінімальна і необхідна для успішної роботи, спрямованої на її зцілення. Також допускається шкода, заподіювана при певних обставинах під час процедур на тварині, що страждає від природної смертельної хвороби або серйозної невиліковної травми; та при виконанні процедури гуманної евтаназії (див. 7.6, 7.7, 7.8).
7.6 Навчання клінічним навичкам і хірургії, при якому необхідно виконати процедуру зі смертельним результатом, є прийнятним тільки за умови, що тварина страждає від природної смертельної хвороби або серйозної невиліковної травми. Рішення про евтаназію такої тварини повинне бути прийняте кваліфікованим ветеринаром за згодою опікуна останньої(якщо такий є) і ґрунтуватися на інтересах тварини, а не мотивуватися практичними або фінансовими вигодами (див. 7.7, 7.8).
7.7 Шкода, заподіювана під час процедури, що веде до смерті тварини, і/або процедури, що припускає внутрішнє втручання в організм тварини, що страждає від природної смертельної хвороби чи серйозної невиліковної травми, прийнятна тільки при умовах, якщо вона:
а) не відчувається твариною на суб'єктивному рівні (наприклад, тварина перебуває під загальною анестезією);
б) заподіюється тільки в рамках підготовки до клінічної практики;
в) становить частину процедури гуманної евтаназії (див. 7.8).
7.8 Евтаназія вважається прийнятною, коли тварина страждає від природної смертельної хвороби або серйозної невиліковної травми. При цьому рішення про евтаназію було прийнято кваліфікованим ветеринаром за згодою опікуна тварини (якщо такий був) і ґрунтувалося на інтересах тварини, а не мотивувалося практичними чи фінансовими вигодами.
7.9 Етична позиція студента щодо використання живих тварин в умовах клініки шанується.
7.10 Викладачі є етично свідомими і відповідальними людьми та мають відповідну освіту і компетентність для проведення всіх видів діяльності і процедур, пов'язаних із тваринами.
7.11 Навчання клінічним процедурам і хірургії на тваринах-пацієнтах або свійських тваринах-"волонтерах" повинне проводитися під постійним наглядом з боку кваліфікованого викладача.
7.12 Перш ніж студент візьме участь у навчанні клінічним навичкам і хірургії на тварині-пацієнті або свійській тварині-"волонтері", він повинен мати необхідний рівень володіння навичками, придбаний шляхом використання методів без тварин або інших альтернативних методів.
7.13 Усі елементи навчання клінічним навичкам і хірургії здійснюються в обстановці поваги до життя і тварини, а також відповідно до найвищих стандартів з етики, благополуччя, здоров'я та безпеки.
7.14 Такі етичні питання як: права й благополуччя тварин, використання тварин і альтернативи, та зв'язок людина-тварина розглядаються відкрито й всебічно.
8. Положення про вивчення тварин у природних умовах
ИнтерНІШ вважає вивчення вільно існуючих диких або безпритульних тварин в освітніх цілях цінним досвідом. Проте воно припустимо, коли виконуються всі наступні умови:
8.1 Можливості для вивчення тварин у природних умовах будуються навколо потреб і благополуччя окремих вільно існуючих диких і безпритульних тварин, біологічних видів та екосистем.
8.2 Тварина не була піймана, придбана, спеціально вирощена; вона не утримувалась у неволі, і не була вбита з метою вивчення (за винятком випадків, коли піймання й/або шкода, заподіювана тварині при певних обставинах, спрямовані на благо для неї, біологічного виду або екосистеми, див. 8.4, 8.5).
8.3 Вивчення тварини в природних умовах не повинне заподіювати ніякого або тільки мінімальне занепокоєння останній, її соціальній структурі та екосистемі; або ж, навпаки, оказувати лише позитивний вплив на цю тварину, біологічний вид або екосистему.
8.4 Піймання й/або шкода, заподіювана тварині, прийнятні тільки у випадках, коли тварина є пацієнтом або отримає користь від клінічної процедури; а також у випадках, коли це принесе користь біологічному виду чи екосистемі (див. 8.5).
8.5 Піймання й/або шкода, заподіювана тварині з метою принесення користі біологічному виду або екосистемі припустимі тільки у випадках, коли вони - короткочасна міра. При цьому тварині не повинен заподіюватися біль і не повинне ставитися під загрозу її благополуччя в майбутньому.
8.6 Вивчення тварин у природних умовах не повинне проводитися на біологічних видах і екосистемах, які перебувають під загрозою зникнення або серйозного руйнування (за винятком випадків, коли це може принести значну користь окремій тварині, біологічному виду або екосистемі).
8.7 Етична позиція студента щодо вивчення вільно існуючих диких і безпритульних тварин шанується.
8.8 Використання трупів, органів і тканин, отриманих від вільно існуючих диких і безпритульних тварин, проводиться відповідно до «Положень про одержання трупів тварин, органів і тканин з етичних джерел» або «Положень про одержання трупів тварин, органів і тканин з альтернативних джерел» (див. 5, 6).
8.9 Клінічна робота із вільно існуючими дикими або бездомними тваринами проводиться відповідно до «Положень про використання живих тварин для навчання клінічним навичкам і хірургії» (див.7).
8.10 Використання вільно існуючих диких або безпритульних тварин для створення альтернатив проводиться відповідно до «Положень про етичне використання живих тварин, трупів тварин, органів і тканин для створення альтернатив» або «Положень про альтернативні варіанти використання живих тварин, трупів тварин, органів і тканин для створення альтернатив» (див. 9,10).
8.11 Викладачі є етично свідомими і відповідальними людьми; мають відповідну освіту і компетентність для виконання всіх видів діяльності, що включають роботу із тваринами та вплив на екосистеми.
8.12 Вивчення тварин у природних умовах повинне проводитися під постійним наглядом з боку кваліфікованого викладача.
8.13 Всі складові вивчення тварин у природних умовах здійснюються в обстановці поваги до життя, тварини, біологічного виду та екосистеми; а також відповідно до найвищих стандартів з етики, благополуччя, здоров'я та безпеки.
8.14 Такі етичні розділи як: екологічна етика, права й благополуччя тварин, використання тварин і альтернативи, та зв'язок людина-тварина вивчаються відкрито й всебічно.
9. Положення про етичне використання живих тварин, трупів тварин, органів і тканин для створення альтернатив
ИнтерНІШ виступає проти будь-якого використання тварин в освіті, при якому їм заподіюється шкода, включаючи створення альтернатив. Якщо для створення альтернативи потрібна жива тварина, труп тварини, орган або тканина, ИнтерНІШ вважає це прийнятним, коли виконуються всі наступні умови:
9.1 Альтернатива для даного практикуму ще не існує, або її неможливо дістати практично.
9.2 Тварина не була піймана, придбана, спеціально вирощена; їй не заподіювалася шкода, і вона не була вбита з метою створення даної альтернативи. Виключення становлять випадки, коли заподіяння шкоди й/або евтаназія тварини проводяться при певних обставинах під час процедур, що припускають внутрішнє втручання в її організм, й/або приводять до її смерті (див.9.4, 9.5).
9.3 Труп, органи або тканини тварини отримані з етичного джерела (див. 5).
9.4 Використання живої тварини із внутрішнім втручанням у її організм й/або зі смертельним результатом прийнятно тільки у випадках, коли: тварина страждала від природної смертельної хвороби або серйозної невиліковної травми; і коли рішення про евтаназію тварини бути прийнято кваліфікованим ветеринаром за згодою опікуна останньої (якщо такий був), і ґрунтувалося на інтересах тварини, а не мотивувалося практичними або фінансовими вигодами (див.9.5).
9.5 Шкода, заподіювана під час процедури, що веде до смерті тварини, і/або процедури, що припускає внутрішнє втручання в організм тварини, є прийнятною тільки за умови, що вона не відчувається твариною на суб'єктивному рівні (наприклад, тварина перебуває під загальною анестезією); є мінімальною й/або частиною процедури гуманної евтаназії.
9.6 Всі особи, залучені до створення альтернатив, є етично свідомими і відповідальними; мають відповідну освіту і компетентність для виконання всіх видів діяльності та процедур, пов'язаних із тваринами.
9.7 Всі стадії процесу створення альтернативи здійснюються в обстановці поваги до життя, тварини та поважного поводження із трупом, органами або тканинами; а також відповідно до найвищих стандартів з етики, благополуччя, здоров'я та безпеки.
10. Положення про альтернативні варіанти використання живих тварин, трупів тварин, органів і тканин для створення альтернатив
Живі тварини, трупи тварин, органи і тканини, що використовуються в процесі виробництва альтернатив, зазвичай поставляються із джерел, де тварини страждають від заподіюваної їм шкоди або вбиваються. До таких джерел відносяться: компанії, що займаються розведенням тварин, дослідницькі установи, деякі притулки для тварин, тваринницькі ферми, зоопарки, бойні та спортивні заходи. ИнтерНІШ не підтримує використання даних джерел для одержання живих тварин, трупів тварин, органів та тканин. Етичне походження останніх скомпрометоване, а те й зовсім зведено на нуль заподіянням шкоди і/або створенням ринку збуту тварин на деякому етапі їхнього життя.
Існують випадки, коли для створення альтернативи потрібне внутрішнє втручання в організм живої тварини або виконання процедури зі смертельним результатом. Якщо при цьому є недоступною вільно існуюча дика, бездомна або свійська тварина, що страждає від смертельної хвороби чи серйозної невиліковної травми, то одержання, так званих, «відходів» або «залишків» живих тварин з деяких перерахованих вище альтернативних джерел іноді може служити вирішенням етичної проблеми. Аналогічно, якщо не можна отримати труп тварини, орган або тканину з етичного джерела, то альтернативні джерела можуть стати вирішенням проблеми.
Одержання живої тварини для використання в процедурах, що припускають внутрішнє втручання в організм й/або ведуть до смерті; а також одержання трупів тварин, органів або тканин з альтернативних джерел є припустимим компромісом при створенні альтернативи, якщо виконуються усі наступні умови:
10.1 Альтернатива для даного практикуму ще не існує або її неможливо дістати практично.
10.2 Для створення альтернативи дійсно потрібна тварина. Проте одержати живу тварину, труп тварини, орган чи тканину з етичного джерела не видається можливим.
10.3 Альтернатива, що створюється замінить використання тварин в освіті або фаховій підготовці, при якому їм заподіюється шкода, і буде доступна для використання студентами.
10.4 Жива тварина призначалася до страти до того, як була зажадана для альтернативи. Вона не була піймана, придбана, спеціально вирощена; їй не заподіювалася шкода, і вона не була вбита з метою створення даної альтернативи. Виключення становлять випадки, коли заподіяння шкоди й/або евтаназія тварини проводяться при певних обставинах під час процедур, що припускають внутрішнє втручання в організм, і/або приводять до її смерті (див. 10.5, 10.6, 10.8, 10.9).
10.5 Якщо потрібне використання живої тварини, пріоритет повинен надаватися використанню тварини, що страждає від природної смертельної хвороби або серйозної невиліковної травми. При цьому рішення щодо евтаназії вже повинне було бути прийняте кваліфікованим ветеринаром за згодою опікуна тварини (якщо такий був); і воно ґрунтувалося на інтересах тварини, а не мотивувалося практичними або фінансовими вигодами (див. 10.8, 10.9).
10.6 Якщо у тварини є шанси на одужання і для неї може бути знайдений новий притулок, тоді їй повинні бути надані такі шанси. При цьому тварина не може використовуватися в процедурах зі смертельним результатом, або які потребуватимуть евтаназії цієї тварини.
10.7 Результатом отримання живої тварини та використання її для несмертельного внутрішнього втручання повинна стати пряма або непряма користь останній (наприклад, порятунок від вбивства, стерилізація під час процедури, або лікування та знаходження нового місця мешкання).
10.8 Будь-яке використання живої тварини, при якому необхідне внутрішнє втручання в її організм, не повинне супроводжуватися заподіянням якої-небудь додаткової шкоди останній й піддавати ризику її майбутнє благополуччя. Виключення становлять випадки, коли при певних обставинах у таких процедурах використовується тварина, що страждає від природної смертельної хвороби або серйозної невиліковної травми (див. 10.9).
10.9 Шкода, заподіювана тварині під час внутрішнього втручання в її організм й/або процедури зі смертельним результатом, прийнятна тільки у випадку, якщо вона не відчувається останньою на суб'єктивному рівні (наприклад, тварина перебуває під загальною анестезією); і коли вона є частиною процедури гуманної евтаназії.
10.10 Одержання трупів тварин, органів і тканин відповідає «Положенням про одержання трупів тварин, органів і тканин з етичних джерел» або «Положенням про одержання трупів тварин, органів і тканин з альтернативних джерел» (див. 5, 6).
10.11 Процес одержання матеріалів не підтримує і не легалізує види діяльності, при яких тваринам заподіюється шкода або вони вбиваються, а також не створює та не підтримує ринок збуту тварин.
10.12 Всі особи, що займаються створенням альтернатив, є етично свідомими і відповідальними; мають відповідну освіту та компетентність для проведення всіх видів діяльності і процедур, пов'язаних із тваринами.
10.13 Всі стадії процесу здобуття здійснюються в обстановці поваги до життя і тварини; а також відповідно до найвищих стандартів з етики, благополуччя, здоров'я та безпеки.
